Самаведа

Що це

Самаведа — найкоротша з чотирьох і найнезвичайніша: власного тексту в ній майже немає. Переважна більшість віршів узята з Рігведи, і лише близько сімдесяти п'яти не мають там паралелі.

Сенс збірника не в словах, а в тому, як їх співати. Самаведа — це по суті нотний зошит: ті самі гімни, розписані під мелодії для виконання під час жертвопринесення соми. Тому її називають коренем індійської музики: сім ступенів звукоряду й саме поняття музичного ладу традиція виводить звідси.

Будова

Ділиться на дві частини: Пурва-арчіка (вірші, згруповані за божествами) і Уттара-арчіка (вірші в порядку обряду). Окремо існували ґана — власне збірки мелодій, які й перетворювали текст на спів.

Що всередині

Звернення до Агні, Індри й Соми — тих самих божеств, що в Рігведі. Але добір інший: узято те, що добре лягає на голос і потрібне саме в сомаяґні, головному ритуалі.

Зв'язок із джйотішем

Для астрології Самаведа важлива опосередковано: разом із нею в традицію входить ідея, що звук має точну форму й точний час. Звідси ж і практика мантр як ремедій — з тією ж вимогою до правильного моменту, яку пізніше формалізує мухурта.

Відоме з цього тексту

• Чхандог'я-упанішада

  виросла саме з традиції Самаведи; звідси славнозвісне «tat tvam asi» — «ти є те»

Де читати

Джерела у вільному доступі — посилання ведуть на пошук в Archive.org, де можна читати онлайн або завантажити.

• The Sama Veda — пер. Ralph T. H. Griffith, 1893англійський переклад у вільному доступі

Уся бібліотека →